 |
| Матеріали рам велосипеда |
Нижчим класом є звичайна сталь (Steel), що використовується для виготовлення найдешевших , дорожніх велосипедів. Вона важка, з поганими експлуатаційними властивостями. Виріб з даного матеріалу має відносно малу міцність, надмірно велику вагу, швидко іржавіють. Про подібні рами звичайно говорять, що вони зроблені з водопровідних труб.
Високотягуча сталь (Hіgh Ten): добре "дихає" на нерівностях дороги завдяки своїй гнучкості, однак теж характеризується незадовільними робочими характеристиками й більшою вагою. Рами із цього матеріалу звичайно не відрізняються високою якістю виготовлення, незадовільно "котять" . Головне їхнє достоїнство, низька ціна. Із цього матеріалу виготовляють недорогі велосипеди для початківців. Сьогодні рами із цього матеріалу відживають своє століття, поступившись місцем дешевим алюмінієвим, у гігантських кількостях вироблених у Китаї, в Сінгапурі й т.п..
Хромомолібденова рама ( Cro-Moly) має всі достоїнства попереднього класу, але вона довговічніша, надійніша та легша. Більш високого класу такі рами роблять зі змінною товщиною стінок (баттинг). Рами з потрійним баттингом одночасно міцні й досить легкі. У високоякісних баттингованих рамах багато виробників використовують труби фірм Reynolds, Columbus, Tange (і ряду інших), що славляться якісним проробленням матеріалу і є свого роду "візитною карткою" елітної рами. Наявність баттинга можна подивитися безпосередньо на самій рамі, про це завжди пишеться на трубах. У випадку якого-небудь сумніву можна почитати про дану модель у фірмовому каталозі або зайти на сайт виробника. Велосипеди із хромомолібденовими рамами високого класу мають відмінний накат на будь-якій дорозі. У сукупності з гарним переднім амортизатором являють собою дуже надійну й комфортну туристську машину, здатну взяти участь і в гонці. До достоїнств хромомолібденової рами також варто віднести її здатність "писати трасу", тобто вигинатися на віражах і "допомагати" райдеру. Це добре відчувається на технічних трасах з безліччю поворотів. Позитивний момент хромомолібденових рам полягає ще й у тім, що у випадку поломки їх досить просто заварити. Ця обставина особливо важлива в подорожах високого рівня складності. Крім усього іншого, такі рами менш піддаються іржавінню. Їх часто вибирають велотуристи, що забираються в глухі куточки нашої планети (африканські пустелі, джунглі Амазонки або безкрайню тундру). Ціни на високоякісні хромомолібденові рами починаються з оцінки $400. Сьогодні великою проблемою є знайти гарну хромомолібденову раму: справа в тому, що переважна більшість фірм роблять тільки моделі початкового рівня. На даний момент, професійними сталевими рамами (хромомолібденовий сплав сталі) може "похвастатися" тільки фірма Marіn і ще трохи елітних брендів. Основні недоліки: не краща приземистість, а також певні втрати енергії при педалюванні способом "танцівниця" і силовій роботі на підйомах. Із цих причин хромомолібденові рами нечасто використовуються в крос- кантрі, але улюблені для туристів й марафонців.
Рама з алюмінієвих сплавів (Al) легка, міцна й тверда. Має "агресивний" вид і спортивний "характер". Існує цілий ряд алюмінієвих сплавів і способів їхньої обробки (7000, 7005, 7005T6, 7009T6, 7010T6, 6061, 6061T6), однак важливіше не те, з якого сплаву зроблена рама, а фірма - виробник і клас рами. Велосипед з гарною алюмінієвою рамою миттєво набирає швидкість, від найменшого натискання на педалі, відмінно йде в гору й дозволяє чудово "відчувати" дорогу. Повороти проходить істотно складніше, ніж на хромомолібденовій рамі, однак при цьому сам поворот проходиться швидше. Якісні алюмінієві рами роблять сьогодні більшість провідних світових фірм-виробників. Вони також мають баттинг і ставляться на велосипеди цінової категорії $ 800-1000. Велосипеди з рамами високого класу мають відмінні параметри по розгону, динаміці й роботі на підйомах. Для рами з алюмінієвих сплавів украй необхідна гарна амортизаційна вилка, у сукупності з якою вона проявляє всі свої позитивні властивості. Основні недоліки в порівнянні із хромомолібденовими рамами: менша накатистість (рама "тупувата") і висока "трясучість". Необхідно більш уважно працювати з гальмами. Класичні туристи недолюблюють рами із цього матеріалу через їхню твердість і неможливість зварювання в польових умовах. Також є думка про те, що алюміній погано переносить зимові холоди, хоча походи в 50- градусні морози це не підтверджують. Алюмінієва рама також значно в меншому ступені піддається впливу агресивних середовищ, чим сталева. На сьогоднішній день, алюмінієві сплави є пануючим матеріалом, що застосовується для виготовлення рам. Гнітюче число сучасних велосипедів, від найпростіших до професійних, мають рами саме з алюмінієвих сплавів.
Титанова рама (Tіtanіum). Звичайно ставиться на велосипеди професійного рівня. За ваговими показниками приблизно відповідає кращим алюмінієвим. Добре зроблена титанова рама добре "працює" на пересіченій місцевості, ефективно гасить вібрацію й має високі ходові характеристики (блискуче "котить"). По багатьом властивостям вона аналогічна кращим хромомолібденовим рамам. Слід також зазначити разючу здатність гарної титанової рами не втрачати швидкість на "тряскій" дорозі, щебінці та ін. Крім того, така рама не боїться ніяких погодних умов і подряпин. Титан самий довговічний із всіх матеріалів, і рама з нього, як і хромомолібдена, може служити багато десятків років без втрати властивостей. Основні недоліки: ті ж, що й у хромомолібденових рам: втрати енергії при педалюванні "танцівницею" і роботі в гору. Із цих причин рідше використовується в крос- кантрі, чим алюміній. Елітні титанові рами роблять такі фірми, як Merlіn, Lіtespeed, у минулому Marіn, Wheeler, Kona і ряд інших. Ціни на такі рами значно перевищують $1000. Титанові рами різних класів роблять також на вітчизняних (звичайно на "оборонних" заводах). Топові моделі нерідко розробляються такими фірмами, як Bіanchі, Colnago і ін. Вартість подібних рам становить $ 400-500. Деякі райдеры використовують прості вітчизняні титанові рами як базу для створення невибагливого "зимового" або туристського велосипеда: титан не боїться міської солі й дуже надійний.
Карбон (композит), матеріал майбутнього. Високоякісні рами із цього матеріалу дорогі: від $1000 і вище. Зате вони дуже легенькі: вага кращих зразків не набагато більша 1,2 кг. Шляхом застосування різних технологій таким рамам можна надавати різні властивості. У загальному випадку, велосипеди з карбоновими рамами дуже тверді й відмінно підходять для гоночних дисциплін. Сьогодні із цим матеріалом працюють майже всі великі світові фірми-виробники. Основні недоліки: як правило, надмірно тверді, що погано для далеких дистанцій, високе вібраційне навантаження на хребет. Бояться сильних "точкових" ударів (хоча для ушкодження волокна удар повинен бути дійсно сильний).
Магнієві (Magnesіum) рами. Одні із самих легеньких на сьогоднішній день. Основні переваги магнієвих рам - низька вага й здатність поглинати вібрації. Велосипеди з такими рамами мають накат як титанові й хромомолібденові; гарні для довгих дистанцій. Всі позитивні властивості гарної сталі й титану застосовні й до магнієвих рам: здатність "писати" трасу, "пробачати" неточності керування й знижувати стомлюваність при їзді по пересіченій місцевості. Основний недолік магнієвих рам: більшою мірою , чим всі інші матеріали бояться агресивних середовищ. Це унеможливлює тривалу експлуатацію подібних рам узимку й в умовах "вантажного" туризму. Вони вимагають досить дбайливого використання. Лідером (і практично монополістом) у виготовленні магнієвих рам є фірма Merіda. У Росії рами із цього матеріалу робить фірма Lіtech. Комбіновані рами найцікавіші (і дорогі). Самими перспективними, на сучасний момент, є титаново - карбонові й карбоново - алюмінієві рами. Грамотне використання кращих властивостей різних матеріалів дозволяє одержати рами з видатними ходовими характеристиками. Так, блискучу здатність титану поглинати вібрації можна доповнити твердістю карбону і на виході отримати велосипед, однаково придатний як для крос - кантрі, так і для тривалих марафонів! Найцікавіші розробки в області комбінованих рам представляють фірми Tіtus, Wіlіer і деякі інші. Роботу в цьому напрямку ведуть також маловідомі тайваньскі виробники. Битва сплавів і технологій триває.
Високотягуча сталь (Hіgh Ten): добре "дихає" на нерівностях дороги завдяки своїй гнучкості, однак теж характеризується незадовільними робочими характеристиками й більшою вагою. Рами із цього матеріалу звичайно не відрізняються високою якістю виготовлення, незадовільно "котять" . Головне їхнє достоїнство, низька ціна. Із цього матеріалу виготовляють недорогі велосипеди для початківців. Сьогодні рами із цього матеріалу відживають своє століття, поступившись місцем дешевим алюмінієвим, у гігантських кількостях вироблених у Китаї, в Сінгапурі й т.п..
Хромомолібденова рама ( Cro-Moly) має всі достоїнства попереднього класу, але вона довговічніша, надійніша та легша. Більш високого класу такі рами роблять зі змінною товщиною стінок (баттинг). Рами з потрійним баттингом одночасно міцні й досить легкі. У високоякісних баттингованих рамах багато виробників використовують труби фірм Reynolds, Columbus, Tange (і ряду інших), що славляться якісним проробленням матеріалу і є свого роду "візитною карткою" елітної рами. Наявність баттинга можна подивитися безпосередньо на самій рамі, про це завжди пишеться на трубах. У випадку якого-небудь сумніву можна почитати про дану модель у фірмовому каталозі або зайти на сайт виробника. Велосипеди із хромомолібденовими рамами високого класу мають відмінний накат на будь-якій дорозі. У сукупності з гарним переднім амортизатором являють собою дуже надійну й комфортну туристську машину, здатну взяти участь і в гонці. До достоїнств хромомолібденової рами також варто віднести її здатність "писати трасу", тобто вигинатися на віражах і "допомагати" райдеру. Це добре відчувається на технічних трасах з безліччю поворотів. Позитивний момент хромомолібденових рам полягає ще й у тім, що у випадку поломки їх досить просто заварити. Ця обставина особливо важлива в подорожах високого рівня складності. Крім усього іншого, такі рами менш піддаються іржавінню. Їх часто вибирають велотуристи, що забираються в глухі куточки нашої планети (африканські пустелі, джунглі Амазонки або безкрайню тундру). Ціни на високоякісні хромомолібденові рами починаються з оцінки $400. Сьогодні великою проблемою є знайти гарну хромомолібденову раму: справа в тому, що переважна більшість фірм роблять тільки моделі початкового рівня. На даний момент, професійними сталевими рамами (хромомолібденовий сплав сталі) може "похвастатися" тільки фірма Marіn і ще трохи елітних брендів. Основні недоліки: не краща приземистість, а також певні втрати енергії при педалюванні способом "танцівниця" і силовій роботі на підйомах. Із цих причин хромомолібденові рами нечасто використовуються в крос- кантрі, але улюблені для туристів й марафонців.
Рама з алюмінієвих сплавів (Al) легка, міцна й тверда. Має "агресивний" вид і спортивний "характер". Існує цілий ряд алюмінієвих сплавів і способів їхньої обробки (7000, 7005, 7005T6, 7009T6, 7010T6, 6061, 6061T6), однак важливіше не те, з якого сплаву зроблена рама, а фірма - виробник і клас рами. Велосипед з гарною алюмінієвою рамою миттєво набирає швидкість, від найменшого натискання на педалі, відмінно йде в гору й дозволяє чудово "відчувати" дорогу. Повороти проходить істотно складніше, ніж на хромомолібденовій рамі, однак при цьому сам поворот проходиться швидше. Якісні алюмінієві рами роблять сьогодні більшість провідних світових фірм-виробників. Вони також мають баттинг і ставляться на велосипеди цінової категорії $ 800-1000. Велосипеди з рамами високого класу мають відмінні параметри по розгону, динаміці й роботі на підйомах. Для рами з алюмінієвих сплавів украй необхідна гарна амортизаційна вилка, у сукупності з якою вона проявляє всі свої позитивні властивості. Основні недоліки в порівнянні із хромомолібденовими рамами: менша накатистість (рама "тупувата") і висока "трясучість". Необхідно більш уважно працювати з гальмами. Класичні туристи недолюблюють рами із цього матеріалу через їхню твердість і неможливість зварювання в польових умовах. Також є думка про те, що алюміній погано переносить зимові холоди, хоча походи в 50- градусні морози це не підтверджують. Алюмінієва рама також значно в меншому ступені піддається впливу агресивних середовищ, чим сталева. На сьогоднішній день, алюмінієві сплави є пануючим матеріалом, що застосовується для виготовлення рам. Гнітюче число сучасних велосипедів, від найпростіших до професійних, мають рами саме з алюмінієвих сплавів.Титанова рама (Tіtanіum). Звичайно ставиться на велосипеди професійного рівня. За ваговими показниками приблизно відповідає кращим алюмінієвим. Добре зроблена титанова рама добре "працює" на пересіченій місцевості, ефективно гасить вібрацію й має високі ходові характеристики (блискуче "котить"). По багатьом властивостям вона аналогічна кращим хромомолібденовим рамам. Слід також зазначити разючу здатність гарної титанової рами не втрачати швидкість на "тряскій" дорозі, щебінці та ін. Крім того, така рама не боїться ніяких погодних умов і подряпин. Титан самий довговічний із всіх матеріалів, і рама з нього, як і хромомолібдена, може служити багато десятків років без втрати властивостей. Основні недоліки: ті ж, що й у хромомолібденових рам: втрати енергії при педалюванні "танцівницею" і роботі в гору. Із цих причин рідше використовується в крос- кантрі, чим алюміній. Елітні титанові рами роблять такі фірми, як Merlіn, Lіtespeed, у минулому Marіn, Wheeler, Kona і ряд інших. Ціни на такі рами значно перевищують $1000. Титанові рами різних класів роблять також на вітчизняних (звичайно на "оборонних" заводах). Топові моделі нерідко розробляються такими фірмами, як Bіanchі, Colnago і ін. Вартість подібних рам становить $ 400-500. Деякі райдеры використовують прості вітчизняні титанові рами як базу для створення невибагливого "зимового" або туристського велосипеда: титан не боїться міської солі й дуже надійний.Магнієві (Magnesіum) рами. Одні із самих легеньких на сьогоднішній день. Основні переваги магнієвих рам - низька вага й здатність поглинати вібрації. Велосипеди з такими рамами мають накат як титанові й хромомолібденові; гарні для довгих дистанцій. Всі позитивні властивості гарної сталі й титану застосовні й до магнієвих рам: здатність "писати" трасу, "пробачати" неточності керування й знижувати стомлюваність при їзді по пересіченій місцевості. Основний недолік магнієвих рам: більшою мірою , чим всі інші матеріали бояться агресивних середовищ. Це унеможливлює тривалу експлуатацію подібних рам узимку й в умовах "вантажного" туризму. Вони вимагають досить дбайливого використання. Лідером (і практично монополістом) у виготовленні магнієвих рам є фірма Merіda. У Росії рами із цього матеріалу робить фірма Lіtech. Комбіновані рами найцікавіші (і дорогі). Самими перспективними, на сучасний момент, є титаново - карбонові й карбоново - алюмінієві рами. Грамотне використання кращих властивостей різних матеріалів дозволяє одержати рами з видатними ходовими характеристиками. Так, блискучу здатність титану поглинати вібрації можна доповнити твердістю карбону і на виході отримати велосипед, однаково придатний як для крос - кантрі, так і для тривалих марафонів! Найцікавіші розробки в області комбінованих рам представляють фірми Tіtus, Wіlіer і деякі інші. Роботу в цьому напрямку ведуть також маловідомі тайваньскі виробники. Битва сплавів і технологій триває.
-----------------------------------------------
Цікава стаття, але було б дуже добре її поредагувати, бо мало не через кожне слово перечеплюєшся, поки читаєш.
ВідповістиВидалити